Оскарження постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту щодо залучення експерта (призначення експертизи) під час досудового розслідування

УДК 343.13

У новому Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК) [1] значних змін також зазнали й підходи до використання висновків експертів як джерела доказу, що надає стороні захисту, з одного боку, значно ширших можливостей застосування у доказуванні інституту судової експертизи, а з іншого – ускладнює можливість залучення експерта (проведення експертизи) під час досудового розслідування. КПК гарантує рівні права сторонам кримінального провадження у наданні такого доказу як висновок експерта. Це, насамперед, направлено на реалізацію одного із загальних принципів нового кримінального процесу - змагальності сторін. Проте, стикаючись під час досудового розслідування кримінального провадження з порушенням цього принципу з боку сторони обвинувачення, сторона захисту повинна обрати найбільш ефективний та дієвий  процесуальний спосіб захисту прав та інтересів підозрюваного.

Проведення судової експертизи – це слідча дія, яка являє собою особливу, передбачену кримінальним процесуальним законом форму з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, за допомогою проведення досліджень особами, які володіють спеціальними знаннями в галузях науки, техніки, мистецтва тощо. Процесуальну форму цієї слідчої дії визначають закріплені в законі положення, що передбачають умови й процедуру залучення спеціалістів для її проведення. Призначення експертизи віднесено на розсуд слідчого, прокурора, слідчого судді (крім випадків, коли процесуальні особи зобов’язані звернутися до експерта для проведення експертизи), який приймає рішення, виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, необхідності застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань і неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом. Таке рішення може бути прийняте слідчим, прокурором не лише за їх ініціативою,  а й за клопотанням сторони захисту чи потерпілого [2, 543].

Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, в тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Спираючись на п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК, яким закріплено, що на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її законним представником чи захисником, можна стверджувати, що чинне законодавство надає стороні захисту також і право на оскарження слідчому судді постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту щодо залучення експерта. Разом з тим, ч. 3 ст. 243 КПК встановлено, що експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадку та в порядку, передбачених ст. 244 цього  Кодексу. В свою чергу, ч. 1 ст. 244 КПК закріплено, що у разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта, особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді. Таким чином, в разі винесення слідчим постанови про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта, підозрюваний, його захисник мають право обрати  відповідний спосіб захисту: або оскаржувати слідчому судді винесену постанову слідчого, або безпосередньо звернутись до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (призначення експертизи). Постає практичне питання: «Чи є в такому випадку використання  стороною захисту права на оскарження слідчому судді  рішення слідчого  найбільш доцільним та ефективним способом захисту прав та інтересів підозрюваного?» Для отримання відповіді необхідно детально проаналізувати норми чинного законодавства та висновки науковців на цю тему.

В разі подання стороною захисту  скарги слідчому судді на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання щодо залучення експерта (призначення експертизи), слідчий суддя за результатами розгляду вказаної скарги, керуючись ч. 2 ст. 307 КПК, має право винести ухвалу про скасування відповідної постанови слідчого та зобов’язати слідчого залучити експерта (призначити експертизу) за клопотанням сторони захисту. Якщо ж слідчому судді  стороною захисту після отримання відповідної відмови від слідчого буде подане клопотання про залучення експерта, то слідчий суддя, у відповідності до положень ст. 244 КПК, має право винести ухвалу про призначення експертизи та доручити проведення експертизи експертній установі або експертам. Отже, подання стороною захисту клопотання про залучення експерта (призначення експертизи) слідчому судді є більш коротшим процесуальним шляхом для отримання відповідного рішення, а як наслідок – можливість швидшого проведення необхідної експертизи. При цьому законодавець також надає право стороні захисту, яка звернулась із зазначеним клопотанням до слідчого судді, бути присутніми під час його судового розгляду. На нашу думку, це надає підозрюваному, його захиснику додаткові процесуальні можливості щодо доведення обґрунтованості поданого клопотання перед слідчим суддею.

У разі залучення експерта стороною захисту самостійно або за її клопотанням слідчим суддею слід мати на увазі, що на вирішення експерту можуть бути поставлені й інші питання, які мають значення для кримінального провадження та судового розгляду і стосуються об'єкту дослідження та не вирішувались під час проведення експертизи, призначеної стороною обвинувачення. Така можливість забезпечує повноту дослідження усіх матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи [3].

На відміну від ст. 243 КПК, якою закріплена можливість залучення експерта стороною захисту шляхом подачі відповідного клопотання стороні обвинувачення, ст. 244 КПК встановлює чіткий  процесуальний порядок   залучення експерта слідчим суддею за клопотанням сторони захисту: регламентовані вимоги до змісту клопотання, перелік документів, які додаються на його підтвердження, строки розгляду, можливість заслухати свідків чи дослідити будь – які матеріали, що мають значення для вирішення клопотання, доручити проведення експертизи конкретній експертній установі чи експерту, встановити перелік питань, що ставляться перед експертом з тих, які поставлені особою, яка звернулась з відповідним клопотанням, вирішити питання про отримання зразків для проведення експертизи. Таким чином, процесуальний порядок залучення експерта стороною захисту шляхом звернення  до слідчого судді з відповідним клопотанням  є в більшій мірі законодавчо врегульований, ніж залучення експерта стороною обвинувачення за клопотанням сторони захисту. Це, на наш погляд,  гарантує більш ефективний захист прав та інтересів підозрюваного. Але сторона захисту не має процесуальної можливості скористатись цим правом без попереднього звернення до сторони обвинувачення з аналогічним клопотанням і отримання відмови в його задоволенні.

Ми вважаємо, що на сьогоднішній день залишається проблемним і належним чином не врегульованим на законодавчому рівні питання щодо часткового задоволення стороною обвинувачення клопотання про залучення експерта, поданого стороною захисту під час досудового розслідування кримінального провадження. Законодавець не зазначає, чи дає це право стороні захисту звернутись до слідчого судді з аналогічним клопотанням, чи підозрюваний, його захисник в такому випадку мають лише процесуальну можливість оскаржити слідчому судді винесену постанову сторони обвинувачення. На практиці мають місце  непоодинокі випадки, коли сторона обвинувачення під час досудового розслідування кримінального провадження залучає експерта за клопотанням сторони захисту, при цьому ставить перед експертом інші питання, ніж ті, які містились в поданому клопотанні, або призначає проведення експертизи в іншій експертній установі, доручає іншому експерту, аніж про це клопотав підозрюваний, його захисник, тобто задовольняє клопотання підозрюваного, його захисника частково. Ми вважаємо, що в такому випадку законодавець надав стороні захисту лише  право  на оскарження слідчому судді відповідної постанови сторони обвинувачення із зазначенням в прохальній частині скарги про зобов’язання слідчого, прокурора задовольнити в повній мірі подане клопотання про залучення експерта (призначення експертизи).

Безперечно, що проведення експертизи цілком залежить від зразків, які будуть надані експерту для дослідження. Процесуальний порядок отримання зразків для експертизи регулюється ст. 245 КПК, згідно якої у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулась за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Проаналізувавши вказану норму, можна дійти висновку, що законодавець залишив поза увагою питання відібрання зразків в разі, якщо експертиза призначена стороною обвинувачення за клопотанням сторони захисту. За змістом ст. 245 КПК, в такому випадку зразки повинні відбиратись стороною захисту самостійно. На нашу думку, з практичної точки зору, це не завжди можливо. Наприклад, сторона захисту в разі необхідності отримання експериментальних зразків підпису від певної особи для проведення почеркознавчої експертизи не має процесуальної можливості отримати такі зразки в разі відмови особи, підпис якої ідентифікується, добровільно їх надати. Це вказує, на наш погляд, з одного боку, на недосконалість чинного кримінального процесуального законодавства щодо питання отримання зразків для проведення експертизи під час досудового розслідування, а з іншого боку – підтверджує недоцільність  використання стороною захисту права на оскарження слідчому судді постанови сторони обвинувачення про відмову у задоволенні клопотання при залучення експерта (призначення експертизи). Ми вважаємо, що зазначений приклад ще раз підкреслює, що для сторони захисту найбільш ефективним способом залучення експерта (призначення експертизи) під час досудового розслідування є звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням. Адже, хоча ч. 1 ст. 245 КПК не містить прямої вказівки щодо обов’язку слідчого судді відбирати зразки для проведення експертизи в разі залучення ним експерта за клопотанням сторони захисту, проте на сьогоднішній день склалась саме така судова практика. Так, в ухвалі  від 15.09.2014 року [4] слідчий суддя, спираючись на ч. 1 ст. 245 КПК,  встановив, що оскільки судова почеркознавча експертиза по кримінальному провадженню призначена  слідчим суддею, то відібрання зразків для її проведення має здійснюватися судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Експертні установи, зокрема Науково – дослідний експертно – криміналістичний центр при УМВС України в Полтавській області, спираючись на п. 3.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень [5], також додержується позиції, що експертиза проводиться тільки після подання особою чи органом, який її призначив, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

На думку К.В. Легких, такі процесуальні можливості сторони захисту містять в собі окремі проблемні питання. Стаття 245 КПК має бланкетну диспозицію: порядок відібрання зразків визначено ст. 160–166 КПК. Водночас, відповідно до ст. 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у користуванні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Отже, документи надаються винятково стороні кримінального провадження, яка звертається з клопотанням і не можуть надаватися безпосередньо експертній установі. Проблемним питанням є також необхідність кожного разу звертатися з таким клопотанням до слідчого судді. Отримання іншим способом речей і документів, з огляду на приписи ст. 245 КПК, означає, що експериментальні зразки отримані з порушенням вимог КПК  і не є експертними зразками. Системне дослідження ст. 86, 101 КПК дає змогу зробити висновок, що отримання стороною захисту експертних зразків поза процедурою, передбачено ст. 245, 160–166 КПК призведе до визнання таких зразків недопустимими, та, як наслідок, поставить під обґрунтований сумнів висновок експерта. Можливості збирання доказів стороною захисту, передбачені ст. 93 КПК, на думку автора, цю проблему не розв’язують [6].

Таким чином, в разі винесення  під час досудового розслідування стороною обвинувачення постанови про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта (призначення експертизи) для захисту прав та інтересів підозрюваного та  забезпечення принципу змагальності сторін найбільш доцільним є подання стороною захисту відповідного клопотання про залучення експерта (призначення експертизи) безпосередньо слідчому судді. Адже, така процесуальна  процедура належним чином врегульована законодавством, забезпечує отримання зразків для проведення експертизи в чітко визначений спосіб, наділяє сторону захисту правом обґрунтувати необхідність проведення експертизи додатковими доказами, в тому числі і показами свідків, дає можливість провести іншу експертизу, незалежну від експертизи, проведеної за ініціативою сторони обвинувачення, якщо така мала місце під час досудового розслідування, в зв’язку з чим отримати докази на захист прав та інтересів підозрюваного. На наш погляд, це один із небагатьох випадків, коли сторона захисту має утриматись від використання встановленого законодавством права на оскарження рішення слідчого, прокурора під час досудового розслідування кримінального провадження, щоб забезпечити найбільш ефективний захист прав та інтересів підозрюваного.

Ольховська М. М. Оскарження постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту щодо залучення експерта (призначення експертизи) під час досудового розслідування
В статті проаналізовано питання щодо доцільності реалізації стороною захисту права на оскарження слідчому судді  постанови  слідчого про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту щодо залучення експерта (призначення експертизи) під час досудового розслідування.
Ключові слова: оскарження, постанова, експертиза, клопотання, захист, досудове розслідування, зразки, кримінальне провадження. 

Ольховская М.Н. Обжалование постановления следователя об отказе в удовлетворении ходатайства стороны защиты про привлечение эксперта (назначение экспертизы) во время досудебного расследования
В статье проанализирован вопрос о целесообразности реализации стороною защиты права на обжалование следственному судье постановления следователя об отказе в удовлетворении ходатайства стороны защиты про привлечение эксперта (назначение экспертизы) во время досудебного расследования.
Ключевые слова: обжалование, постановление, экспертиза, ходатайство, защита, досудебное расследование, образцы, уголовное производство. 

Olkhovska Maryna. Appeal the decision of the investigator to dismiss the petition of the defense to involve expert (an examination) during the preliminary investigation In the article the question of the feasibility of the defense of the right to appeal the investigating judge investigating resolution to dismiss the petition of the defense to involve expert (an examination) during the preliminary investigation.

Key words: appeal, the decision, examination, motion, defense, pretrial investigation, samples, criminal proceedings.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 

1. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
2. Науково – практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України 2012р. / [за заг. ред. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила].- К.: 2012.-1224с.
3. Використання спеціальних знань відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 18.02.2013р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-13.
4. Ухвала слідчого судді Машівського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2014 року по справі № 540\1066\14-к.
5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998  № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98.
6. Легких К.В. Отримання стороною захисту для експертного дослідження зразків, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bnc.in.ua/nshi-publikatsii/otrimannya-storonoiu-zachistu-dlya-ekspertnogo-doslidzhennya-zrazkiv-yaki-znachodyatsya-v-materialach-kriminalnogo-provadzhennya/.