Проблемні питання щодо подачі скарги слідчому судді стороною захисту на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора

УДК 343.13

Законодавчо закріплене право особи, яка набула статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, оскаржувати слідчому судді рішення, дії чи бездіяльність процесуальних осіб, що здійснюють досудове розслідування, є процесуальною можливістю підозрюваного захистити свої права та інтереси від порушення та запобігти таким порушенням. Саме інститут оскарження в кримінальному процесі є для сторони захисту інструментом для усунення порушень вимог закону, які мають місце з боку слідчого чи прокурора.

У порівнянні з іншими процедурами судовий порядок розгляду скарг забезпечує більшу об”єктивність, більш широкі можливості зацікавлених осіб у відстоюванні своїх інтересів, більшу авторитетність та обов”язковість прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.[1, 646]

Тему оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора  під час здійснення ними досудового розслідування кримінального провадження досліджували в своїх працях такі науковці як Яновська О.Г. [2], Русанова О.Г. [3], Сиза Н.П. [4],Попелюшко В.О. [5], Одинцова І.М. [6]. Проте залишаються проблемними і до кінця  нерозкритими  з наукової точки зору, а також спірними на практиці, ряд питань щодо порядку подачі, вимог до форми та змісту скарги, поданої стороною захисту на незаконні рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора  під час досудового розслідування.

По – перше, чинний Кримінальний процесуальний кодекс (далі – КПК) чітко  не встановлює порядок подачі скарги та територіальну підсудність таких справ. Яновська О.Г. з даного приводу зробила висновок, що «скарга подається до суду за місцем розташування органу або місця роботи посадової особи, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються. Скаржник (його захисник, представник чи законний представник) вправі подати скаргу безпосередньо до суду (поштою чи в канцелярію суду). Підозрювані, що тримаються під вартою, направляють скаргу до суду через адміністрацію слідчого ізолятора. При поданні скарги через слідчого, прокурора ці посадові особи мають невідкладно направити скаргу до суду. Вони вправі докласти до скарги свої пояснення з приводу рішень, дій чи бездіяльності, що викликали звернення зі скаргою» [2]. На нашу думку, з такими твердженнями науковця не можна погодитись в повній мірі. Зустрічаються непоодинокі випадки, коли орган досудового розслідування одного району територіально розташований в іншому районі населеного пункту. Наприклад, Полтавський РВ УМВС України в Полтавській області розташований на території Октябрського району м. Полтави. Отже, в питанні визначення територіальної підсудності  судового розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора не можна керуватись місцем розташування органу досудового розслідування, в якому працює слідчий, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються стороною захисту.  ВССУ для реалізації покладених на нього Законом України «Про судоустрій і статус суддів» завдань, зокрема щодо надання судам нижчого рівня рекомендаційних роз’яснень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції, підготував та затвердив на нараді судової палати у кримінальних справах низку рекомендаційних роз’яснень, серед яких «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05 квітня 2013 року N 223-559/0/4/13 [7]. В даному листі зазначається, що «беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306 КПК). Таким чином, ВССУ зробив висновок, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування розглядаються слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. На нашу думку, в зв”язку з цим  доцільно було б внести до КПК України додаткову норму, яка буде чітко визначати територіальну підсудність судових справ з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. Необхідно  також законодавчо закріпити, що  скарга слідчому судді сторони захисту на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора подається безпосередньо до  суду першої інстанції скаржником чи його захисником, а підозрюваним, який тримається під вартою, направляється  до суду через адміністрацію слідчого ізолятора. В той же час постає питання: «Яким чином має змогу направити до суду скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора особа, яка перебуває під час досудового розслідування під  цілодобовим домашнім арештом?». Безперечно, це питання є досить проблемним і на  сьогоднішній день залишається відкритим. На нашу думку, з цього приводу доцільно було б доповнити ст. 52 КПК України, яка регламентує обов”язкову участь захисника, визначивши, що у кримінальному провадженні є обов”язковою участь захисника для осіб, щодо яких під час досудового розслідування вжито запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з моменту застосування до особи вказаного запобіжного заходу. Адже, зрозуміло, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний не має фізичної можливості в повній мірі реалізувати передбачене законодавством право на захист, яке полягає в тому числі і в праві на оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відносно нього слідчим чи прокурором.

По – друге,  чинним законодавством не встановлюються вимоги до форми та змісту  скарги, перелік документів, які мають бути додані скаржником. На нашу думку, з одного боку, це дає право особі, яка подає скаргу, не додавати до неї копію документу, який оскаржується, копії скарги для слідчого та прокурора, копії документів, якими обґрунтовується скарга. Виходячи зі змісту ст. 304 КПК, це не може стати підставою для слідчого судді для повернення скарги або відмови у відкритті провадження за скаргою. Але з іншого боку, зрозуміло, що більш чіткий виклад обставин і підстав для оскарження дають скаржнику більше шансів отримати позитивне рішення слідчого судді - захистити права підозрюваного. Попелюшко В.О. з цього приводу висловив думку, що відсутність у законі спеціальних вимог до форми та змісту скарги створює сприятливі умови для їх подання і є одним із засобів, який додатково гарантує свободу оскарження [5]. Проте, ми вважаємо, що необхідно законодавчо закріпити вимоги щодо форми та змісту  скарги, яка подається слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, з метою забезпечення повного і  об”єктивного  судового розгляду поданої скарги. Адже, КПК не зобов”язує слідчого суддю витребовувати матеріали кримінального провадження для розгляду скарги. Таким чином, саме на підставі доводів скаржника, їх документального підтвердження слідчий суддя має можливість прийняти законне і обґрунтоване рішення. Стаття 306 КПК дає право слідчому судді розглядати скаргу за відсутністю слідчого чи прокурора, тобто без з”ясування їхньої думки щодо позиції скаржника. Через це, ми вважаємо, є вкрай важливим встановлення вимог до форми і змісту скарги, щоб на практиці вона дійсно  стала інструментом для усунення порушень вимог закону, які мають місце з боку слідчого чи прокурора. Доцільно було б законодавчо закріпити наступні вимоги до скарги, яка подається слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора: скарга подається в письмовій формі із зазначенням

• ПІБ, місце проживання або місцезнаходження скаржника;
• номеру кримінального провадження;
• статусу скаржника у кримінальному провадженні;
• рішення, дії чи бездіяльності, які оскаржуються;
• виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги,  в чому полягало порушення слідчим, прокурором вимог закону;
• доказів, що підтверджують кожну обставину, якою скаржник обґрунтовує свої вимоги, зокрема копії документів тощо (за наявності)
• виклад обставин, через які скаржник не може надати копію рішення, що є предметом оскарження;
• змісту  вимог скаржника;
• переліку документів, що додаються до скарги (за наявності);
• підпису особи, яка подає скаргу;
• дати  підписання скарги.

На нашу думку, до скарги обов”язково повинні додаватись документи на підтвердження повноважень особи, яка подає скаргу, якщо скарга подається в інтересах іншої особи; копія скарги з додатками для слідчого і прокурора, за винятком випадків, коли скаржник перебуває під домашнім арештом або в слідчому ізоляторі; в разі оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлено постановою, копія цієї постанови (в разі її отримання скаржником). Якщо скарга подана з пропущенням строків, встановлених ст. 304 КПК, до скарги повинно додаватись письмове клопотання до слідчого судді про поновлення цього строку з викладенням  причин його пропуску. При цьому доцільно було б зазначити, що недодержання встановлених вимог до форми та змісту скарги є підставою для її повернення скаржнику.

Але законодавець, не встановивши на сьогоднішній день вимог до форми і змісту скарги, яка подається на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, в той же час у ст. 304 КПК України встановив підстави для повернення скарги. Зокрема, скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;
2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;
3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Виходячи з вищенаведеного, можна дійти висновку  щодо наявності на сьогоднішній день певної прогалини в законодавстві, яка полягає в тому, що підстави для повернення скарги суперечать одному із принципів права – "дозволено все, що не заборонено законом". Тобто, якщо певні вимоги,  в даному випадку до скарги, не закріплені в законодавстві як обов”язкові, то їх недодержання не може бути підставою для відмови особі в доступі до правосуддя.

Не зважаючи на те, що законодавчо не врегульовані вимоги до форми та змісту скарги, яка подається на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, практика показує, що саме їх недодержання скаржником є підставою для повернення слідчим суддею скарги або відмови у відкритті провадження за скаргою, іншими словами – певною перешкодою для особи  в доступі до правосуддя.

Наприклад, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 07.12.2012 року  в судовому провадженні №1-кс-270/112 повернуто скаргу ОСОБА1 в інтересах ОСОБА 2 на бездіяльність прокуратури м. Києва, так як останній, відповідно до долученої до скарги довіреності, не є уповноваженою особою на звернення до слідчого судді із вказаною скаргою. УхвалоюАпеляційного суду м. Києва вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін. [8].

Конфлікти, що виникають в сфері людської діяльності і пошуки виходу із таких ситуацій, прагнення будь – якими правовими методами та засобами врегулювати суперечки мирним шляхом заохочується державою, забезпечується встановленням доступних, простих процедур у кримінальному провадженні. У цьому і полягає аксіологічне значення інституту оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб”єктів, які ведуть досудове кримінальне провадження. Можливість звернення за судовим захистом є гарантією забезпечення доступності правосуддя на досудовому провадженні [6, 311].

На нашу думку, забезпечення особі безперешкодного доступу до правосуддя з метою захисту своїх порушених прав та інтересів полягає також у чіткому закріплені на законодавчому рівні процесуальних вимог, яких така особа повинна додержуватись. Новели повинні спрощувати судову процедуру, полегшувати доступ до правосуддя, що повинно виражатись в чіткому, зрозумілому  та однозначному викладені   процесуальних норм. З огляду на вищевикладене, можна дійти висновку, що на сьогоднішній день існує процесуальна необхідність в чіткому закріпленні на законодавчому рівні вимог до порядку подачі,  форми та змісту скарги слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, територіальної підсудності даного виду судових справ. 

Ольховська М. М. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЩОДО ПОДАЧІ СКАРГИ СЛІДЧОМУ СУДДІ СТОРОНОЮ ЗАХИСТУ НА РІШЕННЯ, ДІЇ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ СЛІДЧОГО, ПРОКУРОРА

В статті аналізується встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок подачі слідчому судді скарги стороною захисту на рішення, дії або бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування. Також акцентується увага на необхідності вдосконалення процесуального законодавства України, яким регулюється порядок подачі, вимоги до форми та змісту скарги, що подається слідчому судді під час досудового розслідування на рішення, дії або бездіяльність слідчого, прокурора.

Ключові слова: захист, досудове розслідування, кримінальне провадження, оскарження, рішення, дії, бездіяльність, слідчий, прокурор, скарга. 

Ольховская М.Н. ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ПОДАЧИ ЖАЛОБЫ СЛЕДСТВЕННОМУ СУДЬЕ СТРОНОЮ ЗАЩИТЫ НА РЕШЕНИЯ, ДЕЙСТВИЯ ИЛИ БЕЗДЕЙСТВИЯ СЛЕДОВАТЕЛЯ, ПРОКУРОРА

В статье анализируется установленный Уголовным процессуальным кодексом Украины порядок подачи следственному судье жалобы стороною защиты на решения, действия или бездействия следователя, прокурора во время досудебного расследования. Также акцентируется внимание на необходимости усовершенствования процессуального законодательства Украины, регулирующего порядок подачи, требования к форме и содержанию  жалобы, которая подается следственному судье во время досудебного расследования на решения, действия или бездействия следователя, прокурора.

Ключевые слова: защита, досудебное расследование, уголовное производство, обжалование, решение, действие, бездействие, следователь, прокурор, жалоба. 

Ol”khovs”ka M. ISSUES ON SUBMITTING COMPLAINTS INVESTIGATING JUDGE OF THE DEFENSE AGAINST DECISIONS, ACTIONS OR OMISSIONS OF THE INVESTIGATOR PROSECUTOR

The article analyzes the established Criminal procedural code of Ukraine the procedure of submission of the investigative judge of the appeal by the defense on decisions, actions or inaction of the investigator, Prosecutor during the pre-trial investigation. Also highlight the need to improve procedural legislation of Ukraine regulating the procedure of submission, the requirements to the form and content of the complaint, which is the investigative   judge during the pre-trial investigation on decisions, actions or inaction of the investigator, Prosecutor.

Keywords: protection, pre-trial investigation, criminal proceedings, appeals, decisions, actions, inactions, the investigator, the prosecutor, the complaint. 

Список літератури:

1. Науково – практичний коментар до Кримінального процесуального кодексу України 2012р. / [за заг. ред. В.Г. Гончаренка, В.Т. Нора, М.Є. Шумила].- К.: 2012.-1224с.
2. Яновська О.Г. Оскарження адвокатом рішень, дій чи бездіяльності  слідчого, прокурора та слідчого судді під час досудового розслідування: посібник/ О.Г. Яновська; Академія Адвокатури України.- К.: Прецедент, 2013.- 32с.
3. Русанова О.Г.Судовий контроль за законністю початку кримінального провадження [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.corplguvd.lg.ua/d130103.html
4. Сиза Н.П. Повноваження слідчого судді щодо здійснення судового контролю у кримінальному процесі України / Н.П. Сиза// Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право».- 2012.- №2(6) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12snpkpu.pdf.
5. Попелюшко В.О. Оскарження захисником рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування та прокурора/ В.О. Попелюшко// Адвокат : наук. журнал. – 2012.- №10 (145).- С. 12-15.
6. Одинцова І.М. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності на досудовому розслідуванні стороною захисту / І.М. Одинцова// Право і суспільство. - 2013.- №6: [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2013/6_2013/69.pdf.
7. Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 05 квітня 2013 року N 223-559/0/4/13:[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.krapka.org.ua/?p=1786.
8. Єфімова О.І. Узагальнення судової практики оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового  розслідування  у порядку Кримінального процесуального кодексу, який набрав законної сили з 20 листопада 2012 року/ О.І.Єфімова // Апеляційний суд м. Києва. – 2013:  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apcourtkiev.gov.ua/apcourtkiev/uk/publish/article/95053;jsessionid=08CD45DFB1B76DB2037B837BD35FA034
9. Кримінальний процесуальний кодекс України[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.